<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Каталог рефератів</title>
		<link>http://referatu.ucoz.ua/load/</link>
		<description>Каталог рефератів</description>
		<lastBuildDate>Fri, 05 Oct 2012 10:35:29 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="http://referatu.ucoz.ua/load/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Аналіз фотопублікацій</title>
			<description>Як не банально це звучить, але для того, щоб проаналізувати фотопублікаціі якого б то не було періодичного видання, потрібно &lt;br /&gt; мати хоча б загальне уявлення про фотографію. Ми постараємося своїми словами викласти цю складну інформацію. Завдання важке, так &lt;br /&gt; як розкрити повністю суть фотографії в декількох реченнях неможливо, а з відірваних фраз цільного уявлення не &lt;br /&gt; вийде. &lt;br /&gt; Мабуть, у цивілізованому світі в даний час немає людини, яка б не використовував фотографію в своїй повсякденній &lt;br /&gt; життя. Майже в будь-якій частині міста, в якому місці ми замружуєтеся від постійних спалахів. Найчастіше іншого найцінніший апарат (у &lt;br /&gt; простолюдді - «мильниця») потрапляє в руки недосвідчених дітей. Проте часом можна зустріти і справжню професійну &lt;br /&gt; апаратуру значних розмірів. &lt;br /&gt; У відповідності з призначенням фотографію ділять на любительську, технічну, навчальну, професійну, дослідницьку, &lt;br /&gt; спеціальну і т. д.. Технічні засоби звели до мінімуму витрати людських зусиль для отримання достовірного зображення. Тепер &lt;br /&gt; будь-який бажаючий може фотографувати вибраний об&apos;єкт. &lt;br /&gt; Думаю, кожен погодиться, що кращого засобу пропаганди, ніж фотографія, не знайти. Звичайно, мирний люд більше повірить своїм &lt;br /&gt; очам, ніж сухеньким словами.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/42-1-0-596</link>
			<category>Культура та мистецтво</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/42-1-0-596</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Oct 2012 10:35:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Метаметафора як творчий прийом Ф. Кафки</title>
			<description>Франц Кафка - письменник чудовий, тільки дуже дивний. Може бути, самий дивний з тих, що творили в 20-му столітті. І &lt;br /&gt; дивний він не в останню чергу тим, що його прижиттєва і посмертна доля необиденного своєї нітрохи не поступається його ж &lt;br /&gt; творам. &lt;br /&gt; Хтось бачить у ньому іудейського вероучителя, а хтось - екзистенціалістські пророка, хтось - авангардиста, а хтось - консерватора, &lt;br /&gt; хтось шукає ключ до його таємниць у психоаналізі, а хтось - в аналізі семіотичному або структуральної. Але реальний Кафка завжди як би &lt;br /&gt; вислизає з кордонів чіткого світовідчуття. &lt;br /&gt; Численні літературні школи змінювали один одного, змагалися між собою - це був час незліченних &quot;ізмів&quot;. Зрілі &lt;br /&gt; роки Кафки припали на період становлення мистецтва експресіонізму - яскравого, галасливого, кричущого, протестуючого. Як і &lt;br /&gt; експресіоністи, Кафка в своїй творчості руйнував традиційні художні уявлення та структури. Але його творчість не можна &lt;br /&gt; віднести ні до одного з &quot;ізмів&quot;, скоріше він стикається з літературою абсурду, але теж чисто зовні. Стиль Кафки абсолютно не співпадає з &lt;br /&gt; експресіоністичні, так як його виклад підкреслено сухувато, аскетично, в ньому відсутні будь метафори і стежки. &lt;br /&gt; У зв&apos;язку з цим так багато точок зору на його твори, так багато способів прочитання і так мало грунтовних монографій, &lt;br /&gt; присвячених його творчості, так мало дослідників, які не побоялися б поринути у складний, метафізичний світ його творів. &lt;br /&gt; Темою для даної роботи послужила, загалом-то, ще не досліджена ніким проблема: &quot;Метаметафора у творчості Ф. Кафки&quot;, тим &lt;br /&gt; складніше і цікавіше представляється дана робота. Жоден із дослідників не згадує про даному прийомі щодо творчості &lt;br /&gt; Кафки, але кожен говорить про якусь &quot;кафкіаде&quot;, яка належить &quot;високому&quot; стилю, оскільки в ній яскраво виражена метафізична &lt;br /&gt; природа сміху, метафізична природа абсурду і т. д.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/11-1-0-595</link>
			<category>Зарубіжна література</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/11-1-0-595</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Oct 2012 10:27:37 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Лірика Лермонтова</title>
			<description>Входження Михайла Юрійовича в літературу було стрімким. У дні смерті Пушкіна вся Росія дізналася ім&apos;я його наступника. його
знаменитий вірш «Смерть поета» відомо всім. Але писав Лермонтов вже багато років. Писав, але не публікував. він обожнював
Пушкіна як поета. Він не був з ним знайомий, хоча у них були спільні друзі. Молодий Лермонтов тільки мріяв про те, щоб понести на суд
Пушкіна свої твори. Одним з них був вірш «Бородіно». У вірші «Бородіно» розповідь про війну довірений старому
солдату. Характерно, що поет зумів показати народний погляд на війну. І каже солдат просторічним мовою, з характерними
прислів&apos;ями та приказками. Навіть неправильність мови солдата («Стривай-но, брат мусью») підкреслює погляд на війну. напруженість
битви передається підбором особливої лексики:</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/11-1-0-594</link>
			<category>Зарубіжна література</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/11-1-0-594</guid>
			<pubDate>Fri, 05 Oct 2012 10:06:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Азбука виживання в екстремальних ситуаціях</title>
			<description>Вибравши для свого реферату цю тему, я ставила перед собою мету створити, насамперед, для себе щось на зразок самовчителя,
довідника, настільного посібники для життя в сучасному російському суспільстві. Дуже часто в складних і часом найнесподіваніших
ситуаціях нам доводиться розраховувати в першу чергу на самих себе.
 Кожна з хвилин в екстремальних обставинах - вирішальна. І якщо знати, що треба робити, а чого не робити ні під яким
видом, та до того ж не дозволяти заставати нагоди себе зненацька, за ці хвилини ситуацію можна вирішити на свою користь. Таке
вміння виживати, я думаю, можна легко назвати &quot;особистим імунітетом безпеки&quot;. За деякими відомостями в Росії цей
імунітет у кілька разів вище, ніж у розвинених європейських країнах. Однак будь-яким самовчителем, будь посібником, потрібно в першу
чергу правильно користуватися. В першу чергу, знати і пам&apos;ятати, що будь заочний рада, це в першу чергу інформація до
роздуму, а ніяк не безапеляційне керівництво до дії. Екстремальні ситуації занадто різноманітні, і, незважаючи на
всі відомості та рекомендації, рішення щоразу доводиться приймати самостійно.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/9-1-0-593</link>
			<category>Медицина, БЖД</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/9-1-0-593</guid>
			<pubDate>Mon, 01 Oct 2012 18:04:00 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Освальд Шпенглер - німецький філософ, історик, представник філософії культури</title>
			<description>Освальд Шпенглер - німецький філософ, історик, представник філософії культури. Його головний твір &quot;Причинність і доля. Захід &lt;br /&gt; Європи &quot;(1918 - 1922 рр..) В період між двома світовими війнами користувалося величезним успіхом. Шпенглер розвинув вчення про культуру як &lt;br /&gt; безлічі &quot;замкнутих&quot; організмів, виражають колективну &quot;душу&quot; народу і проходять певний життєвий цикл, що триває близько &lt;br /&gt; тисячоліття. Вмираючи, культура перероджується у свою протилежність - цивілізацію, в який панує техніцизм. &lt;br /&gt; Освальд Шпенглер народився 29 травня 1880 року в родині поштового чиновника Бернхарда Шпенглера і його дружини Пауліни. &lt;br /&gt; Восени 1891 року родина переїхала в старовинне університетське місто Галле, де Освальд продовжив навчання в гімназії Латина, робила &lt;br /&gt; упор на гуманітарну підготовку своїх вихованців, насамперед на викладання давніх мов. Сучасних мов в Латині приділяли &lt;br /&gt; менше уваги, і тому Шпенглер, хоча і читав по-англійськи, по-французьки, по-італійськи і трохи розумів російську мову, говорити або писати &lt;br /&gt; на цих мовах не наважувався. &lt;br /&gt; Вже в гімназії Латина проявилося рідкісне поєднання обдарувань Освальда: він був одним із кращих учнів з історії та географії і разом з &lt;br /&gt; тим виявив прекрасні здібності до математики. Улюбленим його заняттям стало читання, все кишенькові гроші Освальд витрачав на купівлю &lt;br /&gt; дешевих видань книг У. Шекспіра, І.В. Гете, Г. Клейста, О. де Бальзака, Г. Флобера, Стендаля, Л. Н. Толстого, І. С. Тургенєва і особливо &lt;br /&gt; почитавшегося їм Ф.М. Достоєвського. Шпенглер став також завсідником театру в Галле і був зачарований музикою Ріхарда Вагнера. &lt;br /&gt; У жовтні 1899 року Шпенглер закінчив гімназію. Хвороба серця визволяла його від служби в армії, і постала проблема вибору подальшої &lt;br /&gt; професії. Після деяких роздумів Освальд вирішив присвятити себе викладацькій діяльності і записався на природничо-математичний &lt;br /&gt; відділення університету Галле. &lt;br /&gt; Проте вже перші лекції та семінари розчарували його, оскільки Освальд відчув, що математика не його покликання. Замість занять він &lt;br /&gt; ретельно читав Ніцше, Толстого і Ібсена, знайомився з творами анархістів і соціалістів. &lt;br /&gt; Смерть батька влітку 1901 року спонукала Освальда перейти в Мюнхенський університет, але й там він рідко відвідував заняття, здебільшого &lt;br /&gt; проводячи час в бібліотеці та в музеях. Жага нових вражень привела Шпенглера у Берлін, де знову його частіше можна було бачити не в &lt;br /&gt; університетської аудиторії, а на лавах для публіки в рейхстазі, на нього незабутнє враження справили виступи лідера соціал- &lt;br /&gt; демократів А. Бебеля. &lt;br /&gt; У підсумку Освальд повернувся додому, в Галле, щоб завершити освіту і захистити дисертацію, яка давала право викладання в старших &lt;br /&gt; гімназійних класах. &lt;br /&gt; Під керівництвом філософа Алоїза Ріля Шпенглер підготував роботу про давньогрецькому мислителі Геракліт, вона була опублікована в 1904 &lt;br /&gt; році. &lt;br /&gt; Він захистив докторську дисертацію не без труднощів, бо вчена рада порахував, що Шпенглер ігнорував деякі вже існуючі роботи &lt;br /&gt; про Геракла. Молодий доктор філософії після недовгого підвищення кваліфікації в Саарбрюккене і річної стажування в Дюссельдорфі, в &lt;br /&gt; результаті якої він отримав звання старшого вчителя і право викладати історію і математику, в 1908 році приступив до роботи в одній з &lt;br /&gt; гамбурзьких гімназій. Але як і раніше більше, ніж викладання, його приваблювала література, і Шпенглер задумав драматичний цикл про Лютера, &lt;br /&gt; Бісмарку і габсбурзької династії. Однак, як і раніше, він все ще не міг остаточно визначити, в чому ж його покликання.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-592</link>
			<category>Філософія</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-592</guid>
			<pubDate>Sun, 23 Sep 2012 17:16:02 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Павло Олександрович Флоренський, православний богослов, філософ, математик і фізик</title>
			<description>Соловецький монастир, видатний пам&apos;ятник російської архітектури, найбільший центр духовного життя Росії, після Великої Жовтневої
соціалістичної революції був перетворений в один з найстрашніших концентраційних таборів в історії людства.
 Великий учений, один із творців сучасного екологічного мислення Павло Флоренський був одним з його в&apos;язнів.
 Павло Олександрович Флоренський, православний богослов, філософ, математик і фізик, теоретик і практик, все своє недовге життя присвятив
пошуку вічних істин, бачив майбутнє світу в чистоті духу і буття, в єдності природи і людини. Ще в двадцяті роки священик Флоренський
пов&apos;язував крах цивілізації з початком її бездуховності. Нині людство постало перед цієї трагічної рисою.
 За нею прірва, духовна порожнеча. І те, що ми сьогодні звертаємося до витоків російської культури і духовності, до пошуків вічних істин,
підтверджує думку: у сто крат був прав Флоренський у своїх прозріння.
 Ми, як завжди, запізнилися на півстоліття. Наша сьогоднішня публікація - данина поваги вченому, визнання його праць, його непохитної
вірі в розум людини.
 Згадуючи про роки учнівства у 2-й тіфліської гімназії, Павло Флоренський писав: &quot;Пристрасть до знання поглинала всю мою увагу і час&quot;. В
цей період він із захопленням займався фізикою, спостереженням природи. Правда, в кінці гімназичного курсу, влітку 1899 року, Флоренський
переживає духовну кризу. Відкрилася, обмеженість і відносність фізичного знання вперше змусила поставити питання про Істину
абсолютної і цілісною.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-591</link>
			<category>Філософія</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-591</guid>
			<pubDate>Sun, 23 Sep 2012 17:10:40 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Філософія Платона</title>
			<description>Короткі біографічні відомості &lt;br /&gt; Платон народився в 427 році до н.е. на острові Егіна, що недалеко від Афін. Він прожив 80 років до 347г. до н.е.Семья його була знатної. Рід його батька - Аристона - веде до останнього царя Аттіки. А матері - Періктіони - до родичів знаменитого Солона. Платон був учнем Сократа. У віці 28 років він залишив батьківщину і за час мандрів відвідав Єгипет, Південну Італію, Сицилію, побував у Мегаре. Єгипет відіграв важливу роль у формуванні наукових, політичних і політико-економічних поглядів Платона. Особливо тривалим було перебування Платона в Геліополь - центрі єгипетської релігії і жрецької організації. Після Єгипту Платон відправився на Кріени. Тут він зустрівся з відомим грецьким астрономом і математиком Федром. З Кріен він переїхав до Південної Італії. Тут він хотів ближче познайомитися з вченням піфагорійців і з результатами їх математичних досліджень. Потім він переїхав на Сицилію. &lt;br /&gt; Після 12-ти років мандрів у 387 р. до н.е. Платон повернувся до Афін. Тут у гаю героя Академа він заснував свою школу, що одержала назву Академії. Згодом ця школа стала великим вогнищем розвитку грецької математики. &lt;br /&gt; Відомо, що Платон здійснив ще дві поїздки до Сицилії, а залишок життя він провів в Афінах. Він хотів втрутитися в політичні події, але скоро в цьому розчарувався. Через це він відмовився від ряду поглядів у своїх системах виховання і політичних поглядах.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-590</link>
			<category>Філософія</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/21-1-0-590</guid>
			<pubDate>Sun, 23 Sep 2012 16:56:16 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Роль коммерческих банков в кредитной системе</title>
			<description>Банковская система сегодня - одна из важнейших и неотъем- &lt;br /&gt; лемых структур рыночной экономики.Развитие банков и товарного &lt;br /&gt; производства и обращения исторически шло параллельно и тесно &lt;br /&gt; переплеталось.При этом банки, выступая посредниками в пере- &lt;br /&gt; распределении капиталов, существенно повышают общую эффектив- &lt;br /&gt; ность производства. &lt;br /&gt; Коммерческие банки относятся к особой категории деловых &lt;br /&gt; предприятий, получивших название финансовых посредников.Они &lt;br /&gt; привлекают капиталы, сбережения населения и другие денежные &lt;br /&gt; средства, высвобождающиеся в процессе хозяйственной деятель- &lt;br /&gt; ности, и предоставляют их во временное пользование другим эко- &lt;br /&gt; номическим агентам, которые нуждаются в дополнительном капита- &lt;br /&gt; ле.Банки создают на новые требования и обязательства, которые &lt;br /&gt; становятся товаром на денежном рынке.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/25-1-0-589</link>
			<category>Реферати...</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/25-1-0-589</guid>
			<pubDate>Wed, 06 Jun 2012 17:25:14 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Температура та її вимірювання (урок з фізики)</title>
			<description>&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Т&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;емпература та її вимірювання&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;(навчальне
заняття з ф&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;і&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;зики)&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Автор:
&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;Гаврилов Іван Петрович, викладач фізики
професійно-педагогічного коледжу Глухівського національного університету імені
Олександра Довженка.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Мета:&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt; формувати знання про температуру на основі молекулярно-кінетичної
теорії, ознайомити з історією виникнення термометрів, різними видами
температурних шкал, сучасними методами вимірювання температури; &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;розвивати навички
самостійної роботи з великими обсягами інформації, уміння&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;
логічно мислити, &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;працювати в колективі; &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;виховувати активність,
самостійність, колективну відповідальність.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Форми роботи: &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;групова, індивідуальна.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Обладнання:&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt; &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;мультимедійний проектор, слайди за темою &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;«Температура
та її вимірювання», термометри, пристрій для демонстрації газових законів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Міжпредметні
зв’язки:&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt; математика, історія,&lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt; &lt;/span&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot;&gt;хімія.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span lang=&quot;UK&quot; style=&quot;font-weight: 700&quot;&gt;Хід заняття&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/22-1-0-588</link>
			<category>Фізика</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/22-1-0-588</guid>
			<pubDate>Sun, 13 May 2012 10:03:10 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Культура Стародавньої Греції</title>
			<description>Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського
півострова, на островах Егейського моря, на західному узбережжі Малої
Азії, по берегах Мармурового і Чорного морів, на узбережжі Південної
Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовласницьких
держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада. У XII—VII
ст. до н. е. у Стародавній Греції відбувся розклад первіснообщинного
ладу і з&apos;явилося патріархальне рабовласництво, яке у VIII—VI ст. до н.
е. склало основу економічного і політичного життя суспільства.
Розвинулося товарно-грошове господарство, яке зосередилось у
рабовласницьких містах-державах (полісах). Найбільшими серед них
виступали Афіни і Спарта, боротьба між якими за панування в Стародавній
Греції була водночас боротьбою між демократією і аристократичною
олігархією, що призвело до Пелопоннеської війни 431—404 рр. до н. е.
Знесилені війною грецькі поліси в 338 р. до н. е. підпали під владу
Македонії. У 146 р. до н. е. територія Греції була включена до складу
Римської імперії.</description>
			
			<link>http://referatu.ucoz.ua/load/38-1-0-587</link>
			<category>Всесвітня Історія</category>
			<dc:creator></dc:creator>
			<guid>http://referatu.ucoz.ua/load/38-1-0-587</guid>
			<pubDate>Tue, 08 May 2012 07:21:08 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>