Соціокультурний контекст розвитку акмеології
На кінець XX століття й напередодні третього тисячоліття при виникненні глобально-кризових проблем (екологічних,
демографічних, соціальних) особливу гостроту здобуває пошук нових можливостей і ресурсів для їх раціонального вирішення. Один з
конструктивних шляхів пов'язаний зі створенням інноваційних високих технологій, причому не тільки в традиційній виробничій області, але
і в інших сферах людської діяльності, досліджуваних, зокрема, акмеології.
Високий професіоналізм і творча майстерність фахівців - один з найважливіших власне людських ресурсів, який
стає фактором оптимального рішення насущних глобально-кризових проблем. У цьому соціокультурному контексті особливе значення
набуває нова інтегративно-комплексна наука акмеологія (греч. akme - вершина, розквіт). Саме вона вивчає закономірності й
технології розвитку професіоналізму й творчості як акме-форм оптимального здійснення всіляких видів професійної
діяльності.
Акмеологія - наука нова, що перебуває в стадії активного становлення. Символічно. що поява цього терміна ставиться до періоду
бурхливого інтелектуального і соціального пошуку 1920-х років, коли виникли такі галузі науково-практичного знання, як еврілогія (П.
Енгельмейер), ергонологія (В. Мясищев), рефлексологія (В. Бехтерев) і в тому числі акмеологія (Н. Рибников).
Якщо соціокультурним прототипом виникнення акмеології був такий плин у російської поезії початку XX в. що акмеїзм (Н. Гумільов,
С. Городецький, А. Ахматова та ін), то її природничо передумовою стали дослідження Ф. Гальтона і В. Освальда про вікові
закономірності творчої діяльності й І. Перна, що вивчав залежність продуктивності творчої діяльності від різноманітних
психобіологічних факторів.

Одне тільки згадка словосполучення «сенс життя» викликає у нас різні асоціації в діапазоні від давно обридлої, можливо надуманою (або вигаданою), що набила оскому психологічну теми, про яку всі знають, і до ореолу вічної світової проблеми настільки абстрактною і абстрактній, що і говорити про неї простому смертному всерйоз якось непристойно. Перефразовуючи відомий афоризм Оскара Уайльда можна сказати, що «сенс життя» настільки серйозне питання, що серйозно про нього говорити не можна. Але страшна статистика безперервного зростання психологічних депресій, неврозів, суїцидів (у тому числі й у молоді), алкоголізм, наркоманія та інші нерозлучні супутники нашого цивілізованого способу життя змушує нас постійно повертатися до цієї проблеми і постійно відчувати своє безсилля перед нею, тому що в основі всього цього лежить саме невирішеність цієї проблеми.

Проблема сенсу життя проходить через всю багатотисячолітню історію філософії, релігії, науки (етики та психології) та літератури. Практично всі філософські напрями, течії та школи, всі релігійні конфесії вважали її однією з основних. Проблема «проходила», але ... не вирішувалася. Чи не вирішувалася, незважаючи на її вічну актуальність, значимість і зусилля кращих умів людства, в тому числі філософів, учених, теологів, письменників, політичних і громадських діячів, володарів світу, полководців, всесвітньо відомих релігійних авторитетів та одиноких затворників і відлюдників.

А життя буквально кожен день і кожну годину продовжує підкидати нам все нові і нові факти людських трагедій, в основі яких лежить невирішеність вічного питання «сенсу життя». Всі ЗМІ, включаючи інтернет, буквально вибухають від чергового известия про суїцид-якої поп-зірок, артиста, поета, письменника, зовсім юної дівчинки або юнака. Але це тільки видима частина айсберга, В глибині ці трагедії ростуть як сніжний ком, як некерована ланцюгова реакція, в якій людські життя не більше ніж безпристрасні цифри. Ось типове і в той же час характерне лист нікому невідомої Світлани, взяте навмання з рубрики «Коментарі» сайту zpsy.ru / psychology.htm

Реферат (лат. refero - доношу, переказую, доповідаю. Нім. Referat) - це доповідь (усна чи письмова) на певну тему, в якій зібрана інформація з одного або, найчастіше, з декількох джерел. Іноді рефератом буває виклад або осмислення змісту книги, наукової роботи і т.д.
Види рефератів

Існує два види рефератів. Вони діляться на репродуктивні та продуктивні. У першому виді - репродуктивні реферати відображається те, що містяться в первинному тексті, тобто зміст. Продуктивний реферат може містити особисто думку або осмислення цієї теми.
У свою чергу репродуктивні реферати ділять ще на два види: реферат-резюме і реферат-конспект. Основні положення та думки даної теми містяться в рефераті резюме. А додаткові відомості, результати досліджень та фактичну узагальнену інформацію може містити реферат-конспект.

Кріогенна (від грецького «Кріос» - холод, мороз) електроніка, або Кріоелектроніка - напрям електроніки, що охоплює дослідження при кріогенних температурах (нижче 120 К) специфічних ефектів взаємодії електромагнітного поля з носіями зарядів у твердому тілі і створення електронних приладів і пристроїв, що працюють на основі цих ефектів, - кріоелектронних приладів. Кріоелектроніка - одна з основних і дуже перспективних галузей науки. Її інтенсивному розвитку сприяли, з одного боку, широкі дослідження явищ, що відбуваються в твердому тілі при низьких температурах, і практичне застосування отриманих результатів у різних галузях радіоелектроніки (в першу чергу, у космічній радіоелектроніки), а з іншого - певні досягнення кріогенної техніки, що дозволили на підставі як нових, так і раніше відомих принципів розробити економічні, малогабаритні і надійні системи охолодження. Значним стимулом до розвитку Кріоелектроніка послужило також і те важлива обставина, що при створенні сучасних електронних пристроїв - високочутливої ​​радіоприймальної апаратури, швидкодіючих електронних обчислювальних машин та ін - конструктори підійшли буквально до межі можливостей радіоелектроніки, принципово досяжному в звичайному інтервалі температур. Використання низьких температур дозволяє подолати цю перешкоду і відкриває нові шляхи в розробці радіоелектронних систем. По-перше, глибоке охолодження сприяє значному поліпшенню технічних і економічних параметрів радіоелектронних пристроїв - переваги компактних надпровідних запам'ятовуючих пристроїв великої ємності і швидкодії для ЕОМ, надпровідних магнітів та іншої апаратури незаперечні. По-друге, виникають в умовах глибокого охолодження явища, які притаманні лише такого стану речовини, дозволяють створювати принципово нові прилади. Саме так, наприклад, був сконструйований мазер, успішно використовується в супутникових системах зв'язку, радіоастрономії і т. д. Кріоелектроніка вивчає особливості поведінки радіоелектронних компонентів і матеріалів при дуже низьких температурах (0 - 20 К), зокрема такі незвичайні явища, як надпровідність. Для робіт в області Кріоелектроніка характерний великий розмах лабораторних досліджень. Показовими є роботи по створення надпровідних накопичувачів енергії великої ємності. Призначені спочатку для бульбашкових камер, надпровідні накопичувачі енергії також успішно застосовуються в якості генераторів накачування для потужних лазерів та іншої радіотехнічної апаратури. Виходять зі стін лабораторій надпровідні лінії затримки різного призначення, кріоелектронние запам'ятовувальні пристрої, охолоджувані підсилювачі і т. д. Оскільки Кріоелектроніка виникла на стику декількох різних наукових напрямків, перші публікації в цій галузі були пов'язані з традиційними напрямами. Проте вже з початку 60-х років починають з'являтися спеціальні видання, цілком присвячені кріоелектроніці, і перші монографії.

Кожного року десятки тисяч молодих українців постають перед питаннями: Куди піти навчатись? Яку освіту отримати? Чи буде можливість працевлаштуватись за спеціальністю? Чи буде заробітня плата достойною? Чи буде фахівець після отримання освіти конкурентним на ринку праці, який стрімко змінюється в сучасному глобалізованому світі?

Настала пора розкрити ще декілька маловідомих сторінок з “особистого” життя промислових комп'ютерів, які, можливо, допоможуть їм зайняти належне місце і в нашому “околопромишленной” житті.
Унікальні функціональні можливості промислових комп'ютерів успішно знаходять застосування в областях, що вельми далеких від виробництва і не характеризуються складними умовами експлуатації. Оскільки будь-який промисловий комп'ютер володіє вищою надійністю в порівнянні зі своїм офісним побратимом, багато державних і приватних організацій вважають за краще використовувати саме їх для вирішення найбільш відповідальних завдань, що вимагають цілодобової роботи. Наприклад, національні банки Швейцарії і Франції, а також деякі біржі в США впродовж ряду років експлуатують промислові комп'ютери Texas Microsystems (моделі 5014 і 8514). Висока надійність разом з ремонтопридатністю і непримхливістю дозволяють знижувати простої, смертельно небезпечні для банківської і фінансової діяльності.
Терміни відновлення промислових комп'ютерів, визначувані їх архітектурою, істотно нижче в порівнянні із звичайними і складають менше 30 хвилин, що також скорочує час простою інформаційної системи в разі поломок техніки.

Відображення — це загальна властивість матерії. Рух — не що інше як всезагальний спосіб буття матерії. Сам рух тлумачиться як взаємодія, а відображення — це властивість матеріальних систем відтворювати у своїх змінах властивості інших систем, що взаємодіють з ними.
Свідомість як одна з форм відображення виникає на певному рівні розвитку матерії. В основі її лежить інформаційне відображення, яке з'являється у живій природі.

Перехід суспільного транспорту на водневе паливо дозволить не тільки значно зменшити залежність Європи від поставок нафти, але і скоротити викиди вихлопних газів, а також понизити рівень шуму в містах. Технології використовування водневого палива вже досягли такого рівня, що в самому недалекому майбутньому стане можливим масове виробництво відповідних транспортних засобів.

Під впливом конкретних умов групова культура змінюється, виникають її нові форми. Приміром, у сучасному суспільстві особливе місце займає масова і елітарна культура. Елітарна культура виступає як пошук і твердження особистісного начала. Вона складна, серйозна, вишукана, має новаторський характер. Її продукція розрахована на витончену й інтелектуальну еліту суспільства, спроможну зрозуміти й оцінити майстерність, віртуозність новаторського пошуку її творців.

Кожен, на мою думку, мріє, щоб з ним був хтось поряд, надійна людина, яка б змогла піклуватися про нього, розділяти і горе і радість. Ніхто не хоче бути самотнім, прожити своє життя у смутку, ховати у душі всі переживання через те, що нема кому розповісти про них. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди його не люблять повинен усвідомити: людські стосунки – це обмін духовними цінностями.