З моменту свого народження Інтернет був, і в значній мірі залишається, своєрідною надбудовою над звичайною телефонною лінією. З цим пов'язані і прикрі обмеження глобальної мережі, насамперед її повільність – заважає пропускна спроможність ліній. Вибухове зростання Всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет – безумовно саме значуще явище кінця XX віку. Але чи стане він основною магістраллю в XXI? Чи Зможе Інтернет поглинути телебачення, пресу, радіо? Мабуть, зможе, якщо переможе свого головного ворога. Ворога, який живе всередині самого Інтернету і зветься нежахливо і, мабуть, скучно – низька пропускна спроможність ліній зв'язку. Мова йде про кровоносну систему Інтернет, мільйони кілометрів мідних і волоконно-оптичних проводів.
Найефективнішим індикатором «здоров’я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків – за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання.
З початком економічного росту України почали лунати застереження щодо його одноманітної експортної орієнтованості. Чи можна говорити сьогодні про вирівнювання цих диспропорцій? Фахівеці вважають, що коли росте слабка істота, то ризики завжди дуже великі. Потрібно не панікувати з цього приводу, а мужньо їх зустрічати, бо вони об`єктивні. Звичайно, було б краще, якби зростання почалося за рахунок галузей, котрі працюють на внутрішній ринок. Краще, але це неможливо.
Останні кілька місяців через певне зростання добробуту населення, нерухомість, зокрема київська, плавно дорожчала. Скидання ж доларів після 11 вересня призвело до раптового стрибка цін. У Києві найбільше (за уточненими даними ріелторів, на 15–20%) зросли ціни на порівняно доступне житло на околицях, меншою мірою — на квартири в центрі міста (2–4%). За більшістю прогнозів, подорожчання нерухомості триватиме й далі. Однак той факт, що така сама квартира в Празі або Варшаві чи не вдвічі дешевша за київську, а також те, що подекуди нова квартира в столиці незрідка дешевша за стару, дає деяким фахівцям підставу (хоча і в розмовах off records) стверджувати, що помешкання на вторинному ринку, принаймні у Києві, спекулятивно переоцінені і в довгостроковій перспективі суттєво дешевшатимуть (на 25–40%). У регіонах і зараз ситуація куди ближча до економічно виправданої.
У широкому розумінні, система національної безпеки повинна забезпечувати збереження народу України. Вона необхідна як для існування держави, так і вільного розвитку суспільства. Однією з головних складових такої системи є саме соціально-економічна безпека, яка означає збереження та розвиток добробуту окремої людини та суспільства в цілому. Отже, економічна безпека у нашому випадку перехідної економіки передбачає побудову нової соціально-економічної системи, яка забезпечила б нормальний розвиток країни в цілому та зростання добробуту її громадян.
Міжнародна торгівля – це торгівля між країнами, яка складається із ввозу (імпорту) товарів і послуг та їх вивозу (експорту). В її основі лежить міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля виникла ще в період рабовласницького ладу. З розпадом світу на дві системи в міжнародній торгівлі виділились відносно самостійні підсистеми: торгівля між капіталістичними країнами; торгівля між розвинутими капіталістичними країнами і біль- шістю слаборозвинутих країн світу; торгівля між соціалістичними країнами; торгівля між соціалістичними країнами та капіталістичними розвинутими країнами світу.
В духовному світі людства є поняття, яке має особливу долю. Це те поняття, якому суджено стати найбільш концентрованим виразом надій багатьох поколінь людства. Серед таких ідеалів людства належне місце займає справедливість. В ході історії справедливість по різному по різному трактується тими, хто бере її на озброєння. Не однаковий зміст вкладається в ідею справедливості на різних стадіях розвитку суспільства. Визначну роль в розробці поняття справедливості та в розкриті її соціальної ролі належить давньогрецьким філософам Платону і Арістотелю. Реалізація вимог соціальної справедливості в суспільстві тісно пов’язана з проблемами ефективності економічних, політичних, правових, етичних соціальних норм, регулюючих життя суспільства.
Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). Споживчі витрати, або споживання,- це витрати домашніх господарств на придбання споживчіх товарів і оплату послуг для задоволення особистих потреб. Споживання є також найбільш суттєвим компонентом валового внутрішнього продукту (ВВП). У різних країнах частка споживання у ВВП коливається в межах 60 - 70 %, що зумовлює важливість для економіки прийняття про споживання. Структура споживчих витрат різна у різних груп населення (харчування, непродовольчі витрати, послуги тощо).
Державний бюджет – це зведена відомість доходів та витрат держави, яка являє собою основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону. Бюджет затверджується законодавчими органами влади- парламетами, ( в Україні Верховною Радою). За матеріальним складом державний бюджет – це централізований фонд грошових коштів держави; за соціально- економічною суттю – це основний засіб перерозподілу національного доходу та інших макроекономічних результатів суспільного виробництва для реалізації спеціальних завдань суспільства.