Уявлення про форму Землі змінювалися протягом розвитку людства. Стародавні народи Землі вважали її плоскою. У Стародавній Греції за часів Гомера (ІХ—VIII ст. до н. е.) Землю уявляли трохи випуклим диском і вважали, що суходіл звідусіль омивається океаном. За часів Піфагора (VІ ст. до н. е.) передбачали, що Земля, як і інші планети, є кулею. Перші докази кулястості Землі належали давньогрецькому вченому Аристотелю (ІV ст. до н. е.). Такими він вважав круглу тінь Землі на Місяці під час місячних затемнень; поступове зникнення кораблів, що віддаляються, за горизонтом; розширення горизонту під час підйому вгору. Поступово уявлення про Землю як кулю почали базуватися не лише на спостереженнях, а й на точних розрахунках. Першим, хто встановив розміри земної кулі, був давньогрецький учений Ератосфен (ІІІ—ІІ ст. до н. е.), який визначив протяжність Землі за меридіаном (приблизно 40 000 км).
• Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту
Гранулометричним складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки.
Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва дорог.
В дорожній класифікації грунтів, розподіляють їх частинки на гравійну, пісчану, пилову та глинисту фракції
Рельєф – це сукупність різноманітних за формою і походженням нерівностей земної поверхні. Сучасний рельєф поверхні України сформувався в процесі тривалої складної взаємодії внутрішніх ( ендогенних) та зовнішніх ( екзогенних ) процесів. Ендогенні – це внутрішні процеси, які призводять до руху земну кору і супроводжуються землетрусами, розломами, зміщенням ділянок поверхні. Так утворюються морфоструктурні елементи рельєфу ( великі низовини, гірські системи тощо ). Екзогенні – це зовнішні процеси, що відбуваються на поверхні землі під впливом вітру, води, льоду, сонячної енергії, життєдіяльності організмів тощо. Під їх впливом виникають ерозії, зсуви, карстові процеси. Вплив екзогенних факторів призводить до створення морфоструктур рельєфу ( річкових долин, балок, кучугур та ін. ). Головні риси рельєфу території України склалися під впливом геологічних процесів.
На сьогоднішній день учені точно встановили, що планети й Місяць з їх твердими оболонками утворилися 4,6 мільярдів років тому. Час установлено за даними земних, місячних й метеоритних утворень. На основі даних геохімії та космохімії і, зокрема, результатів вивчення метеоритів (залізистих, залізистокремнієвих та кам'яних) учені дійшли висновку, що внутрішні планети Сонячної системи також складаються из цих компонентів. Виходячи из середньої густини планет й матеріалів, з яких вонич складаються, - сілікатного густиною 3,3 г/см та залізистого густиною 7,23 г/см3, - і даних геофізики про будову надр Землі Р. Рейнольдс та А. Самерс показали, що співвідношення радіусів внутрішніх залізистих ядер планет из зовнішніми сілікатними мають такі значення : 0,8 для Меркурія 0,53 для Венери 0,55 для Землі 0,4 для Марса. На малюнку 10 видно, що залізисте ядро наймасивніше у Меркурія і найменше у Марса. У Місяця такого ядра взагалі немає. Нижче зупинимося детальніше на описанні Землі, Місяця і планет Сонячної системи.
Поділись з друзями 
