Математика

Циліндром (точніше, круговим циліндром) називається тіло, яке складається з двох кругів, які суміщаються паралельним пере­несенням, та всіх відрізків, що сполучають відповідні точки цих кругів. Круги називаються основами циліндра, а відрізки, що сполучають відповідні точки кіл кругів,— твірними циліндра.
Основи циліндра рівні і ле­жать у паралельних площинах. Твірні циліндра паралельні і рівні. Поверхня циліндра скла­дається з основ і бічної поверхні. Бічна поверхня складається з твірних.
Циліндр називається прямим, якщо його твірні перпендикулярні до пло­щин основ.
Прямий циліндр можна розглядати як тіло, утво­рене обертанням прямо­кутника навколо його сто­рони   як осі.
Радіусом циліндра на­зивається радіус його ос­нови.   Висотою   циліндра називається відстань між площинами основ. Віссю циліндра на­зивається пряма, яка проходить через центри основ. Вона пара­лельна _ твірним. Переріз циліндра площиною, яка проходить через вісь циліндра, називається осьовим перерізом. Площина, яка проходить через твірну прямого циліндра і перпендикулярна до осьового перерізу, проведеного через цю твірну, називається пло­щиною, дотичною до циліндра.

Ймовірність добутку подій
Означення 4. Дві події і називаються незалежними, якщо ймовірність появи однієї з них не залежить від появи, чи не появи іншої. У протилежному випадку вони називаються залежними.
Нехай і – незалежні події. Тоді ймовірність одночасної появи цих подій дорівнює добутку ймовірностей цих подій:

Під множиною розуміють довільну сукупність об’єктів, які називають елементами цієї множини. Позначаються множини зазвичай великими буквами алфавітів, а елементи множин – малими буквами того ж алфавіту. Символічний запис означає, що а є елементом множини А, або а належить множині А. Заперечення цього факту позначається . Якщо множина задається переліченням її елементів, то вони записуються в фігурних дужках. Наприклад, – множина степенів трійки, що знаходяться в першій десятці натуральних чисел. Для означення множини А часто використовують якусь властивість, притаманну тільки елементам із А. Наприклад, – множина натуральних чисел.

Кулею називається тіло, що складається з усіх точок простору, які знаходяться від даної точки на відстані, не більшій за дану. Ця точка називається центром кулі, а дана відстань радіусом кулі.
Межа кулі називається кульовою поверхнею або сферою. Та¬ким чином, точками сфери є всі точки кулі, які віддалені від центра на відстань, що дорівнює радіусу. Будь-який відрізок, який сполучає центр кулі з точкою кульової поверхні, теж називається радіусом.

Статистика – це багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів(загальна теорія статистики, економічна, соціальна , галузеві статистики), які тісно пов’язані між собою, та дають можливість різнобічно охарактеризувати розвиток економіки, визначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних тенденцій.
Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності формування і розвитку їх. Кількісна сторона суспільних явищ – це їх розміри, але також це є і співвідношення цих розмірів, що відображається в показниках.

Ключовим поняттям математичного аналізу, початки якого вивчають в школі, є поняття функції, границі, похідної та інтеграла. Термін “ функція “ вперше запропонував у 1692 р. видатний німецький філософі математик Готфрід Вільгельм Лейбіц ( 1646 – 17 16 ) для характеристики різних відрізків, що сполучають точки деякої кривої. Перше означення функції, яке вже н було пов’язане з геометричними уявленнями, сформулював Йоган Бернуллі ( 1667 – 1748 ) у 1718р. Пізніше, у 1748. дещо уточнене означення функції дав учень Й. Бернулі Леонард Ейлер ( 1707-1783 ). Ейлеру належить символ функції f ( х ).