Слово «модернізм» (від франц. moderne - новітній, сучасний) - це не лише термін, що позначає певний напрям у художній літературі. У загальному культурному контексті воно набуло сили стрижневого поняття, що фіксує докорінні зміни у мистецтві, філософії, і ширше - у світорозумінні людини XXст. Англійська письменниця-модерністка В. Вулф напівжартівливо датувала виникнення модерністського мистецтва груднем 1910 p., оскільки саме тоді, за ЇЇ словами, змінилася людська природа. Звісно, не слід розуміти її твердження буквально, адже процес модерністського оновлення, що відбувався у царині гуманітарної культури, навряд чи міг з'явитися якогось конкретного місяця чи навіть року.
Образ середньовіччя часто асоціюється з колоритною фігурою озброєного рицаря в обладунку. Рицарі - професійні воїни - являли собою корпорацію, членів якої об'єднували спосіб життя, морально-етичні цінності, особистісні ідеали. Рицарська культура складається у феодальному середовищі. У рицарів вироблявся особливий тип психології. Ідеальний рицар зобов'язаний мати безліч достоїнств. Він мав бути зовні красивим і привабливим. Тому спеціальна увага приділялася поставі, одягу, прикрасам. Обладунок і кінська збруя, особливо парадні, були справжніми витворами мистецтва.
Едгар Аллан По — американський поет, прозаїк, критик, редактор, один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав, славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінували на батьківщині. Едгар По народився у Бостоні 19 січня 1809 року в родині акторів. Походив з давнього ірландського роду. Цей рік був зоряним в історичному календарі: народилися поети Елізабет Баррет-Баррет (Броунінг), Альфред Теннісон, Чарльз Дарвін, Шопен, Мендельсон, Лінкольн, Гладстон, двома місяцями, пізніше народився близький за духом Едгару По Гоголь, найфантастичніший з російських письменників.
Справжнє ім'я Стендаля - Марі Анрі Бейль, хоча іноді він намагався привласнити собі дворянський титул, підписуючись "Анрі де Бейль", що вірогідне, зробив би і Жюльен Сорель. Стендаль народився 23 січня 1783 року в Греноблі, у родині багатого адвоката. Його дід, лікар і громадський діяч, захоплювався ідеями Просвітництва й був шанувальником Вольтера. Але з початком революції в родині погляди дуже змінилися, батько Стендаля змушений був навіть ховатися. Через сім років померла його мати, залишивши сина на виховання батькові (людині черствій, суворій і недовірливій) і тітці Серафі, яких він ненавидів. Батько не переймався вихованням сина, довіривши його католицькому абатові Ральяну. Це призвело до того, що Стендаль зненавидів і церкву, і релігію. Таємно від свого вихователя він почав знайомитися з працями філософів-просвітників (Кабаніса, Дідро, Гольбаха)
Кожний освічений українець знає хоча б перший рядок з відомого твору І.Котляревського “Енеїда”: «Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак». Навряд чи сьогодні у світі знайдеться ще народ, для якого цей герой, син богині Венери та троянця Анхіза, був би настільки своїм, рідним. Хоча так само навряд українці в своїй більшості ототожнюють свого національного Енея з Енеєм великого Вергілія. В основі героїчної поеми Вергілія лежить сказання про благочестивого троянця Енея, сина Анхіза й Венери, що втік під час пожежі Трої в латинську землю. За офіційною версією римляни вважалися нащадками троянців, а рід Юліїв, до якого зараховував себе Октавіан Авґуст, вів своє походження від самого Енея.
“Щоб жити чесно, потрібно рватись, путатись, битись, помилятись починати й кидати, і знову починати і знову кидати, і вічно боротися і втрачати. А спокій - душевна підлість”. Ці слова Толстого багато чого пояснюють в його житті і творчості. “Жити чесно” у розумінні Толстого означало перш за все жити не для себе одного, а а для людей, їхнього блага і щастя. Лев Миколайович Толстой народився 1828 року в тульському маєтку батьків- Ясній Поляні, де й прожив перших 13 років свого життя. Матері Толстой не пам’ятав: вона померла, коли йому не було й двох років. Розповіді близьких змальовують образ жінки освіченої, дуже скромної і стриманої. Толстой рано втратив і батька, але пам’ятав його добре. Учасник походів 1813- 1815рр. Батько Толстого належав до числа поміщиків що критично ставилися до уряду: він не забажав служити ні в кінці царювання Олександра І, ні при Миколі.
Народився Оскар Уальд у 1854 році в Дубліні , столиці Ірландії , в сімї , де все було прийнято любовю до науки і мистецтв . Його батька, сера Уільяма , знали не тільки як відомого хірурга – офтальмолога , а і як архєолога – аматора , знавця кельтського фольклору та письменника. Леді Уальд , мати Оскара , теж була письменницею і активно боролася за свободу Ірландії. Коли хлопцю виповнилося 10 років , перед ним розчинилися двері найпрестижніших навчальних закладів Великобританії : він відвідував школу Портора і Трініті – коледж у Дубліні , а згодом чи не найвідоміший університет світу – Оксфорд .
Акутальність теми полягає в дослідженні роману Стендаля “Червоне і чорне ” не з позицій соціального реалізму як це було в радянському літературознавстві, а аналіз сюжету із метою висвітлення основного конфлікту твору в аспекті соціально-психологічного роману ХІХ ст. Підхід до чудового прикладу твору класинчого реалізму із позицій як саме такого реалізму, а не соціального.
Мета роботи полягає в розкритті основного конфлікту роману Стендаля “Червоне і чорне” на основі аналізу образу Жюльєна Сореля. Завдання: 1. Показати, що композиція роману — це доля головного героя. 2. Висвітлити основний конфлікт роману на основі аналізу образу Жюльєна Сореля. 3. Унаочнити паралелі основного кофлікту роману із долею, внутрішніми переживаннями головного героя. Об’єктом дослідження виступає роман Стендаля “Червоне і чорне”. Предметом дослідження є основний конфлікт роману Стендаля “Червоне і чорне”.
Поділись з друзями 
