Практика формування професійного спілкування сьогодні підказує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. Комунікативна атака може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає методом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація комунікативної атаки можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні комунікативні вміння вербального і невербального спілкування, створення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань".
Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:
проаналізувати особливості конструювання змісту;
визначити стадії її проведення;
вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;
врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.
Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго¬гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка¬тивної атаки".
Слід пам"ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон¬кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис¬лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні¬кативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педаго¬гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут¬тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.
Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс¬тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки"
Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавця¬ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа¬гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай¬ти шляхи, які дадуть змогу вирішити це питання.
Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика . Багаторічний досвід викла¬дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл¬куванні. До таких факторів належать:
чіткість організації початкового контакту з класом;
оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкуванняї;
відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни¬ми аспектами початку взаємодії;
оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;
введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;
переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;
організація цілісного контакту з усім класом;
забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);
скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз¬ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;
реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, м'кроміміки, "контакту очей" і т.п.;
"транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;
розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням ць^го розуміння;
введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;
формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і погад шляхів їх досягненчя.
Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе¬реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу-дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .
|
