Покупці також порівнюють ціну товару із цінами конкурентів. Виробники повинні доцільно слідкувати за цінами і характеристиками всіх товарів конкурентів і використовувати цю інформацію як базовий рівень при формуванні власних цін. Хоча максимальна ціна здатна визначатися попитом, а мінімальна –витратами, на встановлення фірмою середнього діапазону цін впливають ціни конкурентів та їх ринкові реакції. Фірмі необхідно знати ціни та рівень якості товарів своїх конкурентів. Отримати цю інформацію можливо такими способами. Фірма може доручити своїм представникам провести порівняльні закупівлі, щоб співставити ціни та власні товари між собою. Вона в змозі отримати прейскуранти конкурентів, купити їхнє обладнання і розібрати його. Вона здатна також закликати покупців висказати свою думку щодо цін та якості товарів конкурентів.
У курсовій роботі маємо можливість на практиці прийняття рішення у діяльності підприємства по найважливіших елементах маркетингу тобто так званих Р: продукт, ціна, місце збуту, просування. Для виконання даної курсової роботи необхідно створити фірму, обрати вид діяльності та вид товару. Визначальним фактором фірми є виробництва. Споживачі надають перевагу дешевшим і доступним для придбання товаром. Висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати а таким чином забезпечування низькі ціни. Пріоритет надається товарові. Такий підхід виникає тоді, коли для покупця низька ціна не є важливим аргументом. Він готовий платити будь-яку суму за високу якість. В концепцію маркетингу входять потреби споживачів які потрібно задовольняти краще ніж це роблять конкуренти. Гарантія тоді – коли є високий рівень платоспроможності покупців.
Поняття збутова політика КБ. Збутова політика спрямована на доведення товару до потенційного покупця. Збутова політика повинна включати, по-перше, остаточний вибір потенційного покупця (сегментацію ринку), тобто визначення основних цільових сегментів, а по друге, доведення до них продукту через обрані канали збуту та інструменти комунікаційної політики. Методики для сегментації ринку та остаточного вибору цільового сегменту. Для наочного уявлення потреб сегментів, як корпоративного, так і роздрібного ринків, будуються матриці “клієнти/послуги” на основі проведення опитування та складання анкет. За допомогою побудови таких матриць можна визначити основне коло сегментів, що можуть споживати дану послугу. Система стимулювання збуту банківських послуг або комунікаційна політика комерційного банку – система засобів взаємодії банку з потенційними споживачами, спрямована на те, щоб спонукати їх купувати в нього банківські послуги . А основою успіху комунікаційної політики є врахування банківськими працівниками особливості купівельної поведінки споживача при безпосередньому контакті з ним. Моделі поведінки роздрібної клієнтури та організації (оптової клієнтури) при купівлі продукту мають велике значення. Специфіка банківських послуг така, що процес прийняття рішення організацією проходитиме ті ж самі стадії, які розглядаються в моделі поведінки при купівлі продукту (послуги) клієнтами роздрібного ринку.
Багаторівневий маркетинг виник після другої світової війни у США і для багатьох став справжньою школою підприємництва. Багаторівневий маркетинг — це система заохочення людей які пропонують споживачам товари відомої фірми. У теорії та на практиці заведено виокремлювати такі особли вості багаторівневого маркетингу: • він виключає ходіння навмання по квартирах і пропонування товарів незнайомим людям. Товар або послуга пропонується друзям і знайомим; • він (як це бачимо вже із самої назви) передбачає просування товару з одного рівня на другий, коли кожний покупець сам стає : продавцем, знайшовши собі інших покупців. Цей процес має тривати постійно, бо інакше ніхто не отримає грошей; • на кожному рівні не повинно бути більше 5—6 осіб (за іншими джерелами — не більше 10 осіб); • особа, яка запросила іншу особу до участі в багаторівневому маркетингу, є для останньої спонсором. У свою чергу, ця інша особа стає спонсором для свого рівня, якщо саме вона залучила названих 5—6 співробітників; • оплата праці учасників багаторівневого маркетингу складає ться з комісійних від особистого продажу з додатком для спонсо ра відрахувань від тих рівнів, які були ним створені (як правило, це п'ять рівнів);
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку; особа - будь-яка фізична чи юридична особа; продукція - товари, роботи, послуги, цінні папери; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; виробник реклами - особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами будь-якими рекламними засобами; споживач реклами - будь-яка особа або група осіб, на яких спрямована реклама; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача у будь-якій формі та у будь-який спосіб; спонсор - особа, яка матеріально підтримує будь-яку діяльність без одержання від неї прибутку з метою популяризації винятково свого імені (назви), торгової марки.
Поділись з друзями 
