Методи побудови ефективних WWW-систем

У цій статті досліджено деякі аспекти побудови Веб-сайтів з огляду на основні критерії ефективності. Досліджено самі види оцінювання ефективності проектування, розробки та функціонування Веб-сайтів. Розглядаються сайти загального призначення (не досліджувалися сайти електронних транзакції, дистанційного навчання, extranet-системи, warez- і mp3-архіви).

Критерії оцінки ефективності Веб-сайтів

Визначення критеріїв ефективності є ключовим пунктом при побудові та супроводженні сайту. Вибрані критерії є основним фактором, що визначає формування сайту. Проте у значній частині випадків на початку Інтернет-проекту взагалі жодних критеріїв не визначається.

Існує ряд основних мотивів, що призводять до появи нових Інтернет-проектів. Це, зокрема:

економічна вигода;
формування суспільної думки
ознайомлення суспільства з нормативною інформацією, результатами наукових досліджень тощо;
зміцнення особистого авторитету чи авторитету організації;

Як правило, за конкретним Інтернет-проектом стоять декілька мотивів.

З перерахованих вище мотивів лише бажання отримати економічну вигоду відображається в критеріях якості – розмір прибутку відображає ефективність Веб-сайту (проводиться чітка аналогія зі звичайним підприємством). Проте, з другого боку, Інтернет є настільки великим та динамічним середовищем, що й економічні критерії не є достатньо точними та об’єктивними. Адже можливі суми прибутків і видатків для схожих проектів можуть радикально відрізнятися. І визначити, що отримані прибутки дійсно є максимально можливими (і навпаки) є надзвичайно складно. Крім того, добре відомі випадки надзвичайної фінансової успішності проектів, які взагалі не розглядалися спочатку як комерційні (Google, Yahoo! та ін.).

Серед неекономічних критеріїв оцінки ефективності Веб-сайтів є часто вживаними такі типи критеріїв:

Технічні критерії швидкодії, оптимізації мережевого трафіку та вимог до апаратних ресурсів;
технічні критерії надійності та безпеки й ефективності технічної підтримки;
естетичні та художні критерії;
психологічні критерії;
системні критерії глобальних середовищ (відвідуваність сайту, рейтинг сайту, Link Popularity та ін.).

Сайт може ефективно функціонувати та розвиватися лише за умови, що під час його проектування та розробки були враховані усі основні критерії ефективності та якості. На відміну від традиційних ІС (орієнтованих на використання у внутрішніх інформаційних середовищах) сайти загального призначення не можуть орієнтуватися лише на технічні критерії якості, надійності та ефективності. Важливими також є естетичні, психологічні критерії. Винятково важливими стають також системні критерії.

Як наслідок, при розробці сайту виникає ряд колізій. Проаналізуємо таку ситуацію детальніше. Технологічні аспекти якісної реалізації Веб- сайтів є достатньо добре визначеними. Для кожного з класів сайтів існують типові набори рішень щодо розробки структури сайту, програмних кодів, інформаційного наповнення. Існують типові мережеві рішення та варіанти апаратно-програмних платформ.

Для кожного з таких рішень визначено рівні затрат, необхідні людські та матеріальні ресурси. Тому розв’язок задачі побудови ефективних сайтів із врахуванням лише технологічних аспектів не викликає принципових складнощів (хоча застосування критеріїв відкритості та простоти модифікації коду уже може спричинювати деякі колізії).

Проте врахування додаткових художніх, естетичних критеріїв породжує ряд суперечностей. Зокрема, якісний художній дизайн сайту часто передбачає використання графічних та мультимедійних елементів, спеціальних засобів HTML для візуального форматування. Це викликає додаткове навантаження на мережі та обладнання.

Цей конфлікт є вже достатньо добре описаним [8], проте і сьогодні не існує єдиного обгрунтованого погляду на пріоритетність згаданих критеріїв. Естетичні аспекти оформлення сайту доповнюються критеріями зручності використання (usability). Якщо естетичні критерії часто можна ігнорувати (особливо на сайтах із великими об’ємами корисної інформації), то врахування вимог usability є необхідним у будь-якому разі [9]. Приведення сайту до вимог usability часто породжує великі об’єми надлишкової інформації, надлишкові внутрішні зв’язки на сайті та інші види надлишковостей. Це також призводить до ускладнення технічної реалізації сайту та погіршення його технічних характеристик.

Ще одним потужним джерелом колізій при побудові ефективних сайтів є системні критерії якості. Основними системними критеріями якості та ефективності сайту є:

Відвідуваність сайту цільовою аудиторією;
Рейтинг сайту в каталогах, рейтингових системах, пошукових машинах (за певними ключовими словами);
Кількість зовнішніх посилань на сайт (та похідні від нього величини).

Відповідність цим критеріям призводить до значних змін у гіпертекстовій структурі сайту, зовнішньому оформленні, текстовому наповненні, внутрішній структурі сторінок.

Результатом застосування системних критеріїв є значне обмеження за допустимим спектром Веб-технологій, на яких базується сайт (можливе вилучення або обмеження JavaScript, інтелектуального настроювання сайту на користувача, застосування cookies, технологій динамічної генерації сторінок та інше).

Обмеження також накладаються на дизайн сайту – характерними є обмеження графічних елементів, мультимедії, не надто типових форматів файлів, інтерактивності сайту.

Системні критерії рідко вступають у конфлікт із критеріями зручності використання сайту. Це викликано в першу чергу тим, що сучасні пошукові машини, редактори Інтернет-каталогів, стараються “ставити себе на місце звичайного користувача”, і, як наслідок, часто вище оцінюються зручні для відвідувача сайти (правда, інколи узгодження usability та системних критеріїв призводить до значного дублювання інформації – це викликано неточним моделюванням звичайного відвідувача пошуковою машиною).

При побудові реально діючих WWW-систем розробники постійно зустрічаються з іще складнішими ситуаціями. Одночасно застосовуються критерії усіх наведених вище типів. Проте одночасне застосування технічних, естетичних, психологічних та системних критеріїв призводить до серйозних колізій. На жаль, ця колізія, як правило, на сьогодні належним чином не розв’язується. Більша частина існуючих сайтів побудована з розрахунку на задоволення вимог одного (максимум двох) типів.

Проте окреслені вище проблеми та колізії не виключають можливості побудови сайтів, що будуть ефективними та якісними з огляду на критерії усіх типів.

Для цього існує ряд передумов. Зокрема, усі часто вживані критерії є синтетичними (наприклад, технічна досконалість сайту об’єднує у собі декілька технічних характеристик).

Ряд критеріїв є суб’єктивними, і не є стабільними (наприклад, естетичні уподобання можуть змінюватися). Це дає можливість узгодження критеріїв між собою. На основі критеріїв різних типів часто можна виділити спільні вимоги до сайтів. Так, уже згадувалась схожість вимог з usability та позиціонування в пошукових системах. Іншим прикладом є вимога швидкого завантаження сайту, яка може бути викликана як звичайними технічними критеріями, так і естетичними потребами (повільне завантаження графіки може призвести до втрати естетичної цінності).

Комплексний аналіз критеріїв дозволяє виділити та, якщо, необхідно модифікувати основні вимоги до сайтів. Наприклад, сумарний аналіз критеріїв може вказувати у деяких випадках на те, що ключовою вимогою до сайту є швидкість його завантаження. У такому разі на етапі проектування й реалізації може бути уточнено політику з підключення сайту до Інтернету (наприклад, вибрано пакет послуг провайдера, орієнтований на інтенсивний трафік, але без додаткових послуг).

Таким чином, одночасне застосування багатьох критеріїв до оцінки ефективності сайту може не призводити до нерозв’язних колізій. Проте це можливо лише за умови вчасного визначення та застосування усіх критеріїв на етапах системного аналізу та проектування Веб-сайту.

В іншому разі, справді, якісного розв’язання усіх колізій може не існувати. Як наслідок, розробникам та адміністраторам сайтів доводиться застосовувати спеціальні технології, що є далеко не завжди коректними стосовно Інтернет-суспільства та таять у собі ряд прихованих небезпек.

Так, наприклад, якщо не врахувати системні критерії на етапі формування сайту, на пізніших етапах це можна компенсувати (без переробки сайту) такими технологіями, як cloacking та doorways. Використання цих засобів може призвести до непоправних втрат для сайтів (вилучення з баз даних пошуковців та каталогів, занесення в “чорні списки” і т.п).

Недостатнє врахування технічних критеріїв на ранніх етапах побудови сайту загрожує на етапі функціонування технічними збоями, помилками, повідомленнями типу “internal error” і т.п.). Це, у свою чергу, призводить і до системних втрат: вилучення з БД пошуковців і каталогів, зникнення зовнішніх посилань, втрати довіри відвідувачів.

Недостатнє врахування естетичних критеріїв та критеріїв usability при проектуванні сайту загрожує втратою аудиторії відвідувачів, пониженням рейтингу у деяких каталогах. Виправлення ситуації може вимагати значної переробки сайту.

Побудова сайтів із врахуванням сучасних критеріїв

Наведені вище проблеми побудови сайтів, що є ефективними за багатьма критеріями, можуть частково або повністю розв’язані при виконанні ряду наступних рекомендацій.

Раннє визначення критеріїв. Критерії оцінки якості та ефективності сайту повинні бути визначенні на ранніх етапах Інтернет-проекту. При запізнілому визначенні критеріїв необхідно заново пройти ряд основних етапів створення сайту. Використання спеціальних допоміжних технологій не є запорукою успіху та може нести різні приховані небезпеки.

При визначенні критеріїв слід враховувати їхню синтетичну природу, наявність суб’єктивних та нестабільних складових. Це дає можливість визначати основні вимоги до сайту, задоволення яких забезпечуватиме достатній рівень якості та ефективності по усіх критеріях.

Встановлення пріоритетності критеріїв. Після визначення усіх критеріїв ефективності необхідно встановити їхню пріоритетність. Найпріоритетніші критерії повинні формувати функції мети (їхнє покращання повинно здійснюватися постійно). Решта критеріїв повинна формувати систему обмежень. Недотримання певних обмежень не допускається, проте після досягнення певного рівня ефективності по таких критеріях подальшого покращання можна не здійснювати.

Визначення стратегії розвитку. Потрібно визначити стратегію побудови та розвитку сайту із врахуванням критеріїв та їхніх пріоритетів. Ця стратегія повинна бути спланована на довготривале використання. Зміна стратегії після проходження великої частини процесу побудови ефективного сайту є дуже дорогим і трудомістким заняттям. Наприклад, системні критерії відвідуваності цільовою аудиторією та рангування за ключовими словами у пошукових системах великою мірою залежать від вибраної стратегії реєстрації ресурсу. Після виконання процедур реєстрації ефективна зміна цільової аудиторії або ключових слів може для даного сайту бути практично неможлива (без повторної реєстрації під іншою Інтернет-адресою – що знову ж призводить до втрати бренду).

Використання усталених технологій. Використання експериментальних, не дуже поширених, не стандартизованих певним чином технологій без вагомих причин є недопустимо. Набір технологій, що використовуються при створенні сайту, повинен бути зведений до абсолютного мінімуму, достатнього для розв’язання поставлених задач.

У кожній із застосованих технологій необхідно, у першу чергу, використовувати максимально спеціалізовані засоби (наприклад, типова помилка Веб-дизайну – використання лише HTML-тегів із параметрами для форматування призводить до значного погіршення якості сайту згідно і з технічними і з системними критеріїв).

Постійний контроль за показниками якості. Важливою особливістю, що відрізняє Веб-сайти від інформаційних систем локального призначення, є їхнє функціонування в глобальному середовищі. Як наслідок, не можливо зберегти високі показники якості протягом навіть недовгого часу (реальним часом стабільності є декілька місяців), якщо не здійснювати постійний контроль та вдосконалення сайту. Динамічність Інтернет суттєво ускладнює побудову сайту з високими показниками ефективності за багатьма критеріями.

Проте, з іншого боку, динамізм World Wide Web та Інтернет при постійному контролі та вдосконаленні сайту надає додаткові можливості щодо збільшення комплексної ефективності сайту. Зокрема, є можливість знаходження нових узгоджень за критеріями, уточнення системи пріоритетів. Показники по деяких критеріях можуть покращуватися без особливих зусиль (Наприклад, покращуватися технічні характеристики).

Крім того, WWW є достатньо відкритими середовищем, що дає змогу відслідковувати методи вирішення певних задач по побудові сайту та оцінювати їхню ефективність за вибраними критеріями.

Сьогодні практично для кожного нового WWW-проекту (крім експериментальних та науково-дослідницьких) можна знайти діючі аналоги, що дозволяє врахувати їхній досвід досягнення або втрати ефективності. Розробникам сайтів практично неможливо приховати використані ними технічні рішення (на концептуальному рівні). Цілком відкритими є естетичні та психологічні якості сайту. Системні показники сайтів здебільше випадків також можуть бути отримані.

Таким чином, Інтернет для розробників сайтів є не лише джерелом проблем, а й джерелом ідей щодо їхнього вирішення.

Застосування математичних та формальних підходів. Задачі, що постають при розробці ефективних сайтів, є складними, багатокритеріальними та слабоформалізованими. Проте застосування математичних та формальних підходів до цих задач дозволяє побудувати об’єктивну систему вимірювання ефективності сайту, визначити багатокритеріальні задачі оптимізації та координації, визначити основні підходи до їхнього розв’язання. Звичайно, у загальному випадку не завжди можна отримати повністю формалізовані математичні задачі оптимізації або координації. Однак, у будь-якому разі, формальний аналіз задачі покращання сайту дозволяє точніше визначити пріоритетність і співвідношення між критеріями, числові характеристики критеріїв, конфлікти та колізії у цій задачі покращання.

Побудова ефективних сайтів для деяких типових класів

Протягом розвитку Веб-систем та Інтернет-технологій пріоритетність критеріїв якості Веб-сайтів зазнавала змін. Проте і донині не вироблено єдиної шкали (хоча б описової) щодо пріоритетності тих чи інших критеріїв.
Відсутність таких пріоритетів є головним обмеженням при побудові сайтів, що відповідають сучасним вимогах якості та ефективності.

Проте для певних типових класів сайтів така пріоритетність може бути визначена.

Для сайтів усіх категорій (за винятком першої та другої) характерним є порівняно дешевий трафік. Як правило, існує значний невикористаний резерв трафіку. Верхній рівень обмеження по трафіку досягається рідко.

Тому цільова відвідуваність для таких сайтів стає основним критерієм. Це справедливо і для другої категорії сайтів, які мають значні витрати на трафік, проте витрачають достатньо фінансових ресурсів.

Прибутковість таких сайтів не є великою (за винятком успішних Інтернет-магазинів).

Таким чином, пріоритетними критеріями ефективності для кількох основних груп сайтів на сьогодні є системні критерії. Основним таким критерієм є відвідуваність сайту цільовою аудиторією за контрольний період - та їхня кількість.

Визначення цільової відвідуваності сайту та постійної аудиторії у загальному випадку є складною задачею, що може бути розв’язана лише за допомогою спеціальних інтелектуальних аналізаторів доступу до Веб-сайту
Крім згаданих вище критеріїв цільової відвідуваності та постійної аудиторії, важливими критеріями ефективності є загальна аудиторія сайту та загальна множина запитів до сайту Ці показники інколи вважаються несуттєвими, інколи навпаки – основними. Насправді, цей показники, є другорядними порівняно з вище згаданими, проте істотно на них впливають.

Критична оцінка методик покращання сайту

Існує багато методик покращання системних показників сайтів. Більшість із них є комерційними та передбачають цілий комплекс заходів та постійний контроль і поліпшення результату. Однак, деякі заходи покращання показників сайту, не завжди виправдовують себе, інші навпаки – при невеликих затратах дають значний ефект. Наведемо деякі з них.

Основну частину відвідувачів (понад 50 відсотків) сайти загального характеру отримують з пошукових машин, значна – із каталогів. Лише незначна частина відвідувачів приходить на сайт із прямої неінтернетівської реклами (виняток – сайти телевізійних, радіомовних та друкованих ЗМІ).
Для сайтів із не дуже широкою цільовою аудиторією рідко виправдовує себе участь у банерних мережах та рейтингах.
Системні показники сайту значною мірою залежать від його структури та наповнення.
Ключовим фактором “затримування” відвідувача на сайті є не художній дизайн, а інформаційне наповнення.
Художнє оформлення сайту може стати фактором відштовхування відвідувачів від сайту (зокрема, при використанні нетрадиційних прийомів та засобів та при повільному завантаженні сторінок).
Усе популярнішими стають схеми розрахунків за Інтернет-послуги, що орієнтуються на використаний трафік, а не на час роботи в Інтернеті.

Рекомендації

Як наслідок, визначаються наступні рекомендації щодо побудови ефективних за системними критеріями сайтів. Ці рекомендації не є повним переліком заходів з підвищення системних показників сайту, проте охоплюють усі основні аспекти побудови системно-ефективних сайтів.

Щодо наповнення та структурування сайту визначимо такі рекомендації:

Інформаційне наповнення сайту є ключовим фактором, що забезпечує високі системні показники.
Важливим фактором збереження постійної аудиторії та ефективної індексації сайту пошуковцями є постійне оновлення сайту.
Якщо існує достатньо велика постійна аудиторії сайту ефективним засобом підвищення системних показників сайту є форуми, онлайн- дискусії, інші види інтерактивної взаємодії між відвідувачами.
Наявність надлишкових функцій на сайті (електронна пошта, SMS тощо) що не належить до першого та другого класів (див. вище) є недоцільною. Вони незначно покращують системні показники сайтів, проте часто істотно погіршують показники інших типів.
Структура сайту повинна враховувати вимоги провідних пошукових машин та каталогів.
Структура сайту повинна відповідати вимогам usability для різних користувачів та при виконанні ними різних задач (онлайн перегляд, офлайн перегляд локальних копій, роздрук тощо).

По дизайну та технічній реалізації сайту визначимо наступні рекомендації:

Графічний дизайн повинен ґрунтуватися на принципі “мінімального задоволення усіх” а не “максимального задоволення декого” (винятки – сайти дизайн-студій, мистецьких об’єднань тощо).
Сторінки повинні легко та швидко завантажуватися, не містить зайвих елементів, які збільшують її фізичний об’єм. Ця існує давно, проте її актуальність, незважаючи на постійне збільшення пропускних здатностей Інтернет, лише зростає. Це обумовлено швидким ростом об’ємів ресурсів WWW та зміною форм розрахунків клієнтів за Інтернет-послуги.
Оптимальним поданням текстової інформації (з огляду також на технічні критерії оптимізації трафіку та відкритості коду) є XHTML+CSS. Для дублювання інформації допускаються формати PDF, PostSсript та документоорієнтовані мови XML.
При розробці сайту потрібно остерігатися технік Веб-дизайну, що призводять до появи сторінок з обмеженими або спеціальними властивостями відображення. Це, зокрема, фрейми, скріпти, флеш-ролики тощо. Такі технології можуть використовуватися для організації спаму, орієнтованого на пошукові машини (пошукова машина буде “бачити” іншу сторінку, ніж звичайний відвідувач). Будь-яка техніка дизайну, що дозволяє у залежності від конфігурації клієнта міняти вигляд сторінки, заборонена або може бути заборонена у близькому майбутньому. Це ж стосується інтелектуального завантаження сайту залежно від параметрів відвідувача (зокрема, підбір мови по регіональним установкам).
Бажано, що б усі змістовні сторінки сервера або були статичними, або приховували від відвідувача факти свого динамічного створення на сервері. Зокрема, небажаною є явна передача параметрів у запиті на отримання сторінки.

Щодо адаптації сайту, його змісту та структури для кращого подання в пошукових машинах та каталогах визначимо наступні рекомендації:

Повинна бути окреслена цільова аудиторія сайту. Визначені її ключові характеристики: мова, регіон, уподобання, узагальнені особисті дані (вікова категорія, стать тощо).
Уже на початкових етапах створення сайту (при системному плануванні та аналізі) необхідне визначення ключових слів та фраз (з урахуванням вимог цільової аудиторії), що повинні ідентифікувати сайт. Мають бути проаналізовані синоніми та слова, що йдуть за аналогіями до визначених ключових слів. Для таких слів повинні бути проаналізовані частотні показники запитів по них на пошукових машинах.
Необхідно визначити розділи відомих каталогів (зокрема, DMOZ та Yahoo!), у яких могли б бути розміщені посилання на сайт (з урахуванням вимог цільової аудиторії).
Повинні бути проаналізовані характеристики сайтів, що конкурують по тематиці, по ключових словах та позиціях у каталогах. Зокрема, потрібно аналізувати відвідуваність сайтів (якщо інформація доступна), відвідуваність із пошуковців по вибраних ключових словах (якщо інформація доступна), відвідуваність із каталогів по вибраних розділах (якщо інформація доступна), системні показники сайтів (Page Ranking, Link Popularity) та можливість гідно з ними змагатися по вибраних словах. Якщо очевидно, що шанси скласти достойну конкуренцію (наприклад, увійти у першу десятку на пошуковцях по вибраних словах та по рейтингу в рейтингових системах) відсутні, потрібно поміняти ключові слова та розділи вибраних каталогів-рейтингів.
Формуючи інформаційне наповнення сайту потрібно використовувати вибрані ключові слова та фрази (у тексті, заголовках, підписах тощо) у різних модифікаціях. Проте, використання ключових слів повинно бути коректним та не порушувати семантику та прагматику текстів.
Виконуючи процедури реєстрації сайту у пошуковцях, каталогах, рейтингах, інших сайтах потрібно використовувати вибрані ключові слова та фрази, орієнтуватися на розділи, які відповідають вибраним в основних світових каталогах.
Процедура реєстрації сайту у пошуковцях та каталогах повинна плануватися та відбуватися поступово. Вона повинна враховувати існуючі залежності між відомими Інтернет-сервісами та не мати надлишкового характеру (наприклад, окрема реєстрація сайту в пошуковці Google не доцільна і не бажана, якщо сайт зареєстровано в DMOZ) .

Джерела:
Вісник “Інформаційні системи та мережі” Національного Університету “Львівська Політехніка”
http://apele.ridne.net/pdf/efiiecience.pdf