В OS UNIX існує три базових класа прав доступу до файлу,в кожному з яких встановлені відповідні права доступу:
User access(u) Для власника-користовача файлу Group access(g) Для членів групи,що є власником файла Other access(o) Для решти користувачів(крім суперкористувача)
UNIX підтримує три типи прав доступу для кожного класу: На читання(read,символ r) На запис(write, символ w) На виконання(execute, символ x)
Список прав доступу до файлу можна отримати за допомогою команди ls –l. Права доступу можуть бути змінені лише власником файлу або суперко ристувачем (superuser)-адміністратором системи. Для цього використо- вується команда chmod:
awk – інтерпретуюча мова програмування, що підтримується операційною системою UNIX. Виклик програми здійснюється командою awk –f program file, де program є назвою файлу з awk-програмою, а file – файл даних. Не порушуючи логіки системи UNIX команда awk забезпечує потоковий ввід-вивід. who | awk -f program означає, що як файл даних використовується результат виконання команди who. Синтаксис awk-програм схожий із синтаксисом мови Cі, найбільша різниця між awk та Сі заключається в тому, що змінні в awk не типівізовані як в BASIC або тип Variant в Delphi. Текст програми пишеться у операторних дужках { } перед яким може стояти шаблон BEGIN або END. BEGIN означає, що дана частина коду виконується до початку обробки вхідних даних, END – після закінченя. Якщо шаблон не вказано, код виконується для кожного рядка з вхідного потоку.
Драйвер – це програма, яка відповідає за роботу даного пристрою, містить набір команд, для даного пристрою і забезпечує зв'язок між комп’ютером і пристроєм. Спілкування користувача з зовнішніми пристроями (монітор, принтер, канали зв’язку з іншими ЕОМ, тощо) здійснюється через спеціальні програми операційної системи, які називаються драйверами (від англійського Driver – водій). Так, якщо ви захочете вивести на екран монітора вміст певного файлу, досить точно вказати номер диску та ім’я файлу, і, дати команду його виводу на монітор, в відповідності з цією командою файлова система по каталогу визначить де саме на диску розташований потрібний файл, і надасть інформацію драйверу, який запустить потрібний дисковод, переведе читаючі головки на потрібну доріжку, прочитає файл в оперативну пам’ять. Далі вступить в роботу драйвер монітора, який переведе інформацію на екран монітора.
Палітра
компонентів являє собою каталог
візуальних та прикладних об‘єктів, які
можна включати до форм та програм. У
Delphi компоненти об‘єднані по групах:
стандартна (Standard), додаткова (Additional),
група Windows 95 (Win95), група
доступу до даних(Data Access), група керування
даними (Data Controls), група Windows
3.1. (Win 3.1), діалогова група
(Dialogs), системна група (System), група звітів
(QReport), OCX група
та група прикладів (Samples). Кожна з груп
представлена на окремійй сторінці
палітри компонентів. Щоб перенести
необхідні компоненти в форму, ви просто
переносите їх з палітри компонентів.
Компонент, що був раз перенесений, стає
справжнім об‘єктом, готовим до виконання
будь-якої заданої інструкції. Якщо ви
розташуєте курсор миші над будь-якої
кнопкою палітри компонентів, під курсором
миші з‘являється підказка, що пояснює,
для чого потрібна вибрана кнопка.
Мова програмування Java зародилася в 1991р. в лабораторіях компанії Sun Microsystems inc. Як не дивно, поштовхом для створення Java стала зовсім не Internet. Головним мотивом була потреба в мові програмування, яка не залежала б від платформи ( тобто від архітектури ) і яку можна було б використовувати для створення програмного забезпечення, яке вбудовується в різноманітні побутові електронні прилади, такі як мобільні засоби зв’язку, пристрої дистанційного управління тощо. Розробка першої робочої версії зайняла 18 місяців і вона мала назву «Oak», але 1995 р. проект був перйменований на «Java». Період становлення Java співпав за часом з розквітом міжнародної інформаційної служби World Wide Web. Ця обставина відіграла вирішальну роль в иайбутньому Java, оскільки Web теж вимагала переносимих програм. Як наслідок, були зміщені акценти в розробці Sun з побутової електроніки на програмування для Internet.
Слово BIOS –
це абревіатура англійською мовою базова система введення/виводу: Basic Input Output System. Ета ситема
є набором невеликих програм, у функції яких входять початкове тестування і
забезпечення взаємодії компонентів комп'ютерної ситемы між собою, а також з
операційною системою і прикладними програмами. По суті, BIOS є якимсь
проміжним шаром (інтерфейсом) між програмною і апаратною частями
комп'ютерної системи. Свої BIOS мають
різні контроллери, відеоплати, дисководи, модеми, сканери і інші внутрішні і
периферійні устрої комп'ютера. Це так звані BIOS адаптерів, які завантажуються при запуску системи. Проте найбільш важливою в
комп'ютері є BIOS, розташована на материнській платі і звана системною
BIOS.
У системній BIOS
знаходяться все основне системне програмне забезпечення комп'ютера, призначене
для тестування при включенні живлення апаратних засобів і управління ними, а
також для розподілу ресурсів між компонентами комп'ютера.При роботі комп'ютера операційна ситема звертається безпосередньо до апаратного забезпечення через BIOS. Таке звернення виявляється можливим тому, що в
системній BIOS
зберігаються не лише програми для тестування, але і інші, призначені для
активізації і управління апаратним забезпеченням під час роботи комп'ютера.
Такі програми називаються драйверами пристроїв.
Огляд новітніх досягнень комп’ютерних технологій дає можливість констатувати: віртуальний світ – уже не вигадка фантастів, а цілком реальне явище, яке розвивається за законами природи, бо навіть має всі ознаки реального суспільства. Уже без перебільшення можна стверджувати, що виникла окрема цивілізація – у всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет. Зробивши стрибок завдяки створенню та втіленню технологій тримірного зображення і звуку, 3-D світи існують без територіальних та часових обмежень. Це не лише графічні зображення, роздивлюючись які крізь стерео окуляри, глядач має ілюзію трьохмірності. Це стало можливим завдяки створенню спеціальної мови для веб-програм В.Р.М.Л. (Virtual Reality Modeling Language). Нині є кілька десятків віртуальних світів, у яких кожний охочий, опанувавши спеціальні програми в Інтернеті, може створити свій власний світ. Тут відкриваються широкі можливості поспілкуватися з людьми, з якими в реальному житті цього зробити не вдавалося б.
Відеорежими насамперед характеризуються типом (алфавітно-цифровим, тобто текстовим, при якому екран поділяється на знакомісця, кожне з яких має такі властивості, як символ та кольорові атрибути; також дуже поширеним є графічний режим, при якому екран поділяється на піксели, кожному з яких відповідає визначений колір з палітри). Я ж зупинюсь на текстовому режимі та поясню основні методи та засоби керування відеопам’ятью в цьому режимі засобами мови програмування низкого рівню “Assembler”. Відеопам’ять у текстових режимах починається з адреси B800h (кольоровий дісплей) та B000h (монохромний). Під кожне знакомісце екрану у відеопам’яті відводиться 2 байти. Молодший байт (з парним зміщенням від початку відеопам’яті – 0, 2, 4…) містить код ASCII висвітлюємого знаку. Старший байт (з непарним зміщенням) містить атрибут знаку, що визначає його кольорові.
Bci операційні системи ПК, за винятком ОС Windows-95, були побудовані за принципом діалогового введення команд. Відповідно до цього принципу користувач повинен за допомогою клавіатури вручну набрати необхідну коман¬ду. Команда синхронно набору відображаеться на екрані дисплея. Далі корис¬тувач повинен переконатися, що в команді немае помилок, i натиснути клавипу Enter, Після цього команда виконуеться, i на екран виводяться деякі повідомлення. Указаний принцип має, у крайньому випадку, два основних недоліки. і) потрібно пам'ятати команди ОС, а це не просто, особливо для початківця; 2) для ручного набору команд потрібний визначений час. У процесі цього набору комп'ютер у бніьніості випадків простоюе. У кінцевому нідсумку це призводить не тніьки до зниження ефективності використання ПК, але и до неефективної роботи самого користувача. Спроби вирнігати цю проблему i привели до створення оболонки ОС. Оболонка ОС — це спеціальна програма, надбудова над операщйною систе¬мою, яка дозволяв просто i з високою наочністю виконувати найуживаніпп команди ОС.
Зовнішньою основою для будь-яких маркетингових дій і тим паче дос-лідження є інформація. Як стверджуює більшість маркетологів, інформаційна робота складає від однієї третьої до половини всього об’єму маркетингової діяльності. По оцінкам деяких західних спеціалістів, відсутність відповідної системи інформаційних зв’язків в нашій країні обходиться суспільству щоріч-но у колосальну суму—80-90 млрд. грн. втрат. Інформація у маркетингу буває первинною та вторинною. Первинну інфор-мацію частіше всього отримують у результаті спеціальних польових (ринко-вих) досліджень і моделювання, що здійснюються у будь-якому випадку із спе-ціальною ціллю вирішити дану конкретну маркетингову проблему.
Поділись з друзями 
