Стрімкий розвиток мережевих інформаційних технологій, окрім помітного зниження тимчасових і просторових бар'єрів в розповсюдженні інформації, відкрив нові перспективи у сфері освіти. Можна з упевненістю стверджувати, що в сучасному світі має місце тенденція злиття освітніх і інформаційних технологій і формування на цій основі принципово нових інтегрованих технологій навчання, заснованих, зокрема, на Інтернет-технологіях. Інформаційні технології - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору, обробки і передачі даних, для отримання інформації нової якості про стан об'єкту, процесу або явища. Згідно визначенню, прийнятому ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозв'язаних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні додатки, а також пов'язані зі всім цим соціальні, економічні і культурні проблеми.
По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними (мал. 1).Векторні зображення (створюються такими програмами, як Corel DRAW, Adobe Illustrator, AutoCad і іншими) визначаються математично як вектори - набори крапок (а точніше - координат), сполучених лініями. Вектори описуються функціями, що визначають величину (розмір) ліній і їх напрям (кути, кривизна). Файли, в яких зберігаються векторні образи, є списками кодованих рядків з інформацією щодо того, що розташовує, форми, напряму, довжини, кольору і інших даних. Елементарні графічні елементи векторного файлу представляють з себе самостійні системи і володіють всіма властивостями, включеними в їх опис. Оскільки кожний векторний об'єкт є незалежною системою, його можна переміщати і багато разів змінювати його властивості, зберігаючи при цьому первинну якість і чіткість зображення і не впливаючи на інші об'єкти ілюстрації. Ці властивості роблять векторні програми (такі як Corel DRAW) дуже зручними для ілюстративного і тривимірного моделювання, де в процесі роботи часто вимагається створювати окремі об'єкти, видозмінювати їх, компонуючи загальне зображення.
Роздивимся особливий клас методів та засобів , які можна ви¬користовувати для об'єднання обчислювальних машин та зв'язаних з ними пристроїв. Обчислювальні машини можуть бути самих різних типів, починая від мікропроцесорів, вбудованих, наприклад, у друкуючий пристрій, до супер-ЕОМ. Сукупність цих методів та засобів називається локальними обчислювальними мережами (ЛОМ). Їх відрізняє від інших обчислювальних мереж те, що вони завжди розміщуються на обмеженій території та звичайно мають з'єднуючий кабель довжиною до декількох кілометрів даних. Хоч найбільш важливою областю примінення локальних мереж у дійсний час являється передача цифрових даних, деякі методи мо¬жуть бути розповсюджені на передачу мовної , текстової та відеоінформації, що, наприклад , дозволяє об'єднати різні форми учрежденського зв'язку у рамках однієї мережі. Локальні мережі по¬чали використовуватися з середини 70-х років. У результаті зни¬ження цін на електронні компоненти і розширення можливостей тер¬мінальних пристроїв, які використовуються в обчислювальних систе¬мах, кількість різноманітного обчислювального обладнання, який встановлений у закладах, школах, універсітетах, на заводах та т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали більш значними завдяки можливості взаїмодії цих засобів один з одним, доступа до спеціальних служб та пристроїв, одночасного розділен¬ня обчислювальних ресурсів.
В роботі представлена інформаційно-пошукова система “Абітурієнт”. Дана система дозволяє в діалоговому режимі отримати будь-які відомості про абітурієнта, дати складання вступних іспитів, списки спеціальностей тощо. Система також формує вихідні документи – списки студентів, що складають іспити у даний день, відомості про абітурієнтів одної чи декількох спеціальностей, дані про спеціальності та ін. Всі довідки можливо вивести на прінтер або зберегти у файлі. Для розробки даної програми була використана СУБД FoxPro. ІПС зручна в роботі і розрахована на використання приймальними комісіями вищих навчальних закладів.
В наш час комп’ютерні мережі перебувають в стані розвитку й набувають широкого розповсюдження. Лише комп’ютерна мережа Internet в даний час розрахована на 4.294.967.296 комп’ютерів, які матимуть IP адреси. До цього числа слід додати чиленні локальні та корпоративні мережі. Всі ці комп’ютери були з’єднані з метою обміну інформацією і власники комп’ютерів жадають швидкої передачі великої кількості інформації на значні відстані. Вимоги користувачів мережі задовольняються покращенням якісті каналів передачі даних на заміну телефонним дротам прийшлі оптично-волоконні лінії, канали передачі даних за допомогою супутникового зв’язку тощо. Але значну роль при такій кількості з’єднаних в мережу комп’ютерів відіграє якість протоколів, за допомогою яких здійснюється передача даних між серверами, протоколів маршрутизації, алгоритмів на яких вони побудовані. Враховуючи, що 4-байтну адресацію в мережі Internet буде замінено 8-байтною, тобто максимальна кількість комп’ютерів під’єднаних до мережі зросте у 4.294.967.296 разів, слід зазначити, що найбільшу роль відіграватиме покращення саме механізму маршрутизації пакетів даних між серверами мережі Internet.
Гіпертекст - сучасна інформаційна, комп'ютерно-підтримувана технологія організації текстових, графічних, відео- та звукових матеріалів, а також їх споживання, що відзначається двома особливостями: 1. в ній поєднуються нелінійний, асоціативно - фрагментарний та сітковий принципи репрезентації інформаційного середовища; 2. формування та вилучення потрібної інформації здійснюється шляхом вільної навігації за нелінійними зв'язками, зафіксованими в гіпертекстовому середовищі.
Сучасний стан розвитку інформаційних технологій, зокрема, операційні системи типу Microsoft Windows, MacOS, XWindows, а також прикладні програмні продукти, які створені для них, мають риси, які свого часу були описані дослідниками гіпертексту. Віконний інтерфейс, маніпулятор “миша”, панель завдань та інші “звичні” для користувача речі було винайдено при проектуванні першої гіпертекстової комп’ютерної системи ще в 1963-у році.
Інтенсивний розвиток технологій та вдосконалення комп'ютерної техніки призвели до появи принципово нових методів дослідження. Такі сучасні методи, як рентгенівська та магнітно-резонансна томографії, дозволяють дослідити людський організм, оцінити стан різних анатомічних утворень. Кожна технологія широко використовує комп’ютерні можливості обробки графічних зображень, на основі яких будується пошарове відображення досліджуваного об'єкта та формується діагностичний висновок. Для обробки графічної інформації використовують різноманітне програмне забезпечення, що дозволяє зробити синтез томограми за сукупністю представлених вимірів. Для виконання математичної реконструкції коефіцієнтів поглинання та їх просторового розподілу на матриці використовують пакети систем автоматизованого проектування та можливості засобів програмування. Системи автоматизованого проектування є могутнім інструментом дослідницьких та конструкторських робіт, що дозволяють оперативно виконувати проектування механізмів, конструкцій, проводити всебічну їх перевірку та доробку, наочно подати їх вигляд, функціонування за певних умов.
Інструмент, розширюючий пізнання. З історії розвитку комп’ютерів. Людина завжди прагне прогресу: взяла в руки палку, винайшла колесо, більшість механізмів і інструментів. Вони розширили її фізичні здібності і збільшили свободу в просторі і часі. А тепер, коли ми навчилися збільшувати силу руху, швидкість ніг, гостроту зору, тонкість слуху, нам стало чогось не вистачати. Так! Нам потрібно інструмент для підсилення інтелекту. Так і з’явився комп’ютер. Він розширив свободу розумову і духовну, розширив границі свідомості, дав нам змогу приєднуватися, досягнення колективного розуму і навіть більше – внести в нього свій особистий інтелектуальний вклад: а) від механічних калькуляторів до електронних машин. Комп’ютери пройшли довгу дорогу розвитку. Сьогодні в деяких книжках можна найти спогади про те, що прапрадідусям комп’ютерам був абак. Це не зовсім так, оскільки всі відомі рахівниці, і абак – скоріше інструмент для запам’ятовування чисел, як для вичислення.
У 1962 р. два комп’ютери були з’єднанні між собою за допомогою мережі “ARPANEТ”. Принципи цього з’єднання досі є основою Internet. Проте деякі фахівці не погоджуються, що цю подію можна називати народженням всесвітньої павутини, бо тоді спільноти користувачів, як такої, ще не було. На початку 1970 року мережа “ARPANET” складалася з 10 вузлів у містах США, однак водна з’єднувала тільки різні комп’ютери, а не різні мережі. В 1974 році було запроваджено протокол, що забезпечує взаємодію комп’ютерних мереж. І лише 1 січня 1983 року можна вважати народження Internet.
Центральний процесор (CPU, Central Processing Unit) - це основний електронний модуль на материнській платі, який виконує обчислювальну роботу, управляє обміном даними з операційною пам’яттю вводу-виводу. Центральний процесор, являється апаратним центром інформаційно-обчислювальної системи, відповідає за характеристику виробництва ПК: Центральний процесор працює циклічно і спрощену його роботу можна описати наступним чином. Спочатку позачергового циклу процесор зчитує із оперативної пам’яті команду, розшифровує її і реалізує указані в ній дії. Після того цикл повторюється: зчитується чергова команда (або команда, адрес в якій вказаний в попередній команді), виконуються вказані в ній дії. Центральний процесор оперує цілочисленними даними.
Поділись з друзями 
