Економічний зміст процесу виробництва та Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб. Економічна теорія розглядає виробництво в широкому і вузькому значенні. У вузькому значенні виробництво — це процес створення благ, необхідних для задоволення різноманітних потреб людини. Оскільки природа не надає людині всіх необхідних їй благ, їх потрібно виробляти. А оскільки людина не може перестати споживати, то процес виробництва постійно відновлюється. Виробництво в широкому значеннірозглядається як процес, що безупинно відновлюється, являє собою суспільне відтворення, що включає не тільки безпосереднє виробництво, але й розподіл, обмін і споживання створених благ (схема 3). Якщо процес виробництва відновлюється в колишніх масштабах, то це просте відтворення, якщо розміри виробництва збільшуються,— розширене відтворення. Процес суспільного виробництва — це процес створення прямих і непрямих благ. Прямі блага — блага, необхідні для задоволення потреб безпосередньо споживачів. До них належать різноманітні речі (товари) й особисті послуги. Непрямі блага — блага, необхідні для задоволення потреб виробників. Це засоби виробництва та комерційні послуги. Наприклад, зубна щітка — це пряме благо, товар. Тролейбус — непряме благо, засіб виробництва, а от проїзд у тролейбусі — це особиста послуга, а значить, пряме благо. Приклад комерційної послуги — перевезення вантажів. Процес виробництва можна розглядати і як процес створення індивідуальних і суспільних благ. Індивідуальні блага — подільні блага, доступні індивідуальному покупцеві, що піддаються принципу виключення й конкуренції (не можеш чи не бажаєш заплатити за дане благо — виключаєшся з числа його одержувачів). Суспільні блага — непо¬дільні блага, для яких характерні невик¬люченість і неконкурентність. Відо¬кре¬мити споживачів суспільних благ платників від неплатників неможливо: блага, які споживають одні, залишаються доступними і для інших. Прикладом індивідуального блага можуть бути окуляри, проїзд у метро, прикладом суспільного — квіти на клумбі, світлофор, маяк, освітлення вулиць. Розрізняють матеріальне і немате¬ріальне виробництво. Перше включає виробництво матеріальних благ і послуг (промисловість, сільське господарство, будівництво). Нематеріальне виробництво пов’язане зі створенням духовних, моральних та інших цінностей (охорона здоров’я, культура, наука, мистецтво). <hr />Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку цивілізації взагалі є різноманітність потреб людини. Потреби — те, без чого людина не може обійтись у своєму житті, бажання володіти чим-небудь, що приносить їй задоволення. Американський соціолог Абрахам Маслоу представив розвиток цивілізації як розвиток залежних одна від одної потреб у вигляді піраміди потреб (схема 4, с. 6). Кожна наступна стадія потреб може задовольнятися, якщо на попередній стадії забезпечено задоволення потреб хоча б у мінімальному обсязі. Фізіо¬ло¬гічні потреби в їжі, одязі, продовженні роду є фундаментальними, базовими, але в той же час і нижчими, приземленими. Людину формують саме соціальні потреби.
|