Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника. Банківський кредит класифікують за такими ознаками: 1. Цільова направленість. 2. Термін кредиту. 3. Вид відсоткової ставки. 4. Валюта кредиту. 5. Види обслуговування. Залежно від мети кредит може надаватися на: • фінансування оборотного капіталу; • фінансування основного капіталу; • викуп приватизованого підприємства. Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.
При формуванні банківської політики велике значення має визначення перспектив змін кількісних, якісних і соціальних показників розвитку банку, обгрунтування принципів здійснення його діяльності, виділення пріоритетів і вибір методів організації роботи. Як зазначає І.Д.Мамонова, “за сучасних умов далеко не всі новостворені комерційні банки мають продуману політику своєї діяльності. Так, багато з них не виробили критеріїв вибору клієнтів для кредитування, тобто, по суті, “підстроюються” під вимоги клієнтів при організації кредитного процесу”
Гроші - один з найбільших наших винаходів складають найбільш захоплюючий аспект економічної науки. "Гроші зачаровують людей. Через них вони мучаться, для них вони трудяться. вони придумують найбільш митецькі способи одержати їхній і найбільш митецькі способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, якому не можна використовувати інакше, крім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не одягнуть, не дадуть притулку і не розважать до тих нір, поки ви чи не витратите не інвестуєте їх. Люди майже усі зроблять для грошей, і гроші майже усі зроблять для людей. Гроші - це чарівна, повторювана, що змінюють маски загадка"'. Гроші, крім того, один з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони представляють собою щось набагато більше, ніж пасивний компонент економічної системи, чим простий інструмент, що сприяє роботі економіки.
Порядок створення комерційних банків Комерційні банки (початок розвитку в Україні). Комерційні банки – основна ланка кредитної системи країни, у яку входять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вони використовують не тільки свій власний капітал, але і залучений фінансовий капітал у виді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів та інших джерел. Причому залучені засоби, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу комерційних банків. Основною метою комерційних банків, що стали створювати в Україні у 1989 році, було оперативне одержання їхніми засновниками і клієнтами широкого спектра банківських послуг (включаючи одержання кредитів), вирішення засновниками за допомогою власного банку своїх групових чи індивідуальних проблем, одержання максимального прибутку для своїх акціонерів чи пайовиків, а також для власного розвитку.
Ризик - це характерна ознака діяльності будь-якого виробника, у тому числі банку, що відбиває можливі несприятливі наслідки у випадку неуспіху. Ризик виражається можливістю одержання таких небажаних результатів, як втрата прибутку або виникнення збитків. До ризику схильні практично усі види банківських операцій. Ризики виникають у зв'язку з рухом фінансових потоків і виявляються на ринках фінансових ресурсів в основному у вигляді процентних, валютних, кредитних, комерційних, інвестиційних ризиків.